Цитата й парафраз: два законні способи використати чужу думку у кваліфікаційній роботі, які різняться формою. Цитата відтворює текст дослівно, у лапках і з номером сторінки, тоді як парафраз передає ту саму думку вашими власними словами. Спільне в них одне правило без винятків: за обома має стояти посилання на джерело. Парафраз без посилання так само є плагіатом, як і списане речення без лапок.
Ця стаття пояснює, коли вживати пряму цитату, а коли парафраз, як зробити їх технічно правильно і де найчастіше трапляються помилки, через які інакше сумлінна робота потрапляє в халепу з оригінальністю.
Яка різниця між цитатою і парафразом
Різниця у формі, а не в обов'язку вказати джерело. В обох випадках ви запозичуєте чужий інтелектуальний внесок і в обох маєте його визнати.
Цитата (пряма цитата) - це дослівне запозичення тексту іншого автора. Чужі слова ви берете в лапки і подаєте точне посилання, зокрема номер сторінки, щоб читач міг знайти оригінальне формулювання.
Парафраз (непряма цитата) - це переказ чужої думки вашими словами і вашою будовою речення. Лапки не вживаються, але посилання на джерело лишається обов'язковим, бо думка не ваша.
Підказка для запам'ятовування: лапки сигналізують, що слова чужі, а посилання сигналізує, що чужа думка. Для цитати вам потрібне і те, і те. У парафразі слова ваші, тож лапки відпадають, але думка все одно чужа, тому посилання лишається.
| Ознака | Пряма цитата | Парафраз (непряма цитата) |
|---|---|---|
| Формулювання | дослівне запозичення | вашими словами |
| Лапки | так | ні |
| Номер сторінки | як правило так | залежно від стандарту й типу джерела |
| Посилання на джерело | обов'язкове | обов'язкове |
| Доречно для | визначень, точних формулювань, правових текстів | узагальнення, синтезу, поєднання кількох джерел |
Коли вживати цитату, а коли парафраз
У більшій частині кваліфікаційної роботи має переважати парафраз. Він-бо показує, що ви зрозуміли текст і вмієте з ним працювати, а не лише переписувати його. Пряму цитату лишіть для ситуацій, коли точне формулювання справді має значення.
Пряму цитату вживайте, коли:
- запозичуєте точне визначення поняття, яке парафраз спотворив би,
- цитуєте правовий припис, стандарт чи інший текст, де важливе дослівне формулювання,
- ідеться про вислів, який сам собою є предметом вашого аналізу (наприклад, розбір формулювання),
- автор сформулював щось настільки влучно, що переказ втратив би силу.
Парафраз вживайте, коли:
- узагальнюєте знання або поєднуєте кілька джерел у власний текст,
- хочете показати, що розумієте думку і вмієте вписати її в контекст,
- оригінальне формулювання надто довге чи вузькоспеціальне, і досить його суті,
- будуєте плавний власний аргумент, до якого дослівні цитати не пасують.
Практичне правило звучить так: якщо у вас немає конкретної причини цитувати дослівно, парафразуйте. Робота, переповнена прямими цитатами, справляє враження мозаїки з чужих речень без власного голосу, і рецензенти сприймають її як слабшу, навіть якщо формально вона зацитована правильно.
Як правильно зробити пряму цитату
Пряма цитата має три складники: лапки, дослівне формулювання і посилання з номером сторінки. Пропуск будь-якого з них - це помилка.
- Лапки. Весь запозичений текст беріть у лапки. В українській мові основними є лапки-ялинки («ось так»). Читач має з першого погляду бачити, де чужий текст починається і де закінчується.
- Дослівність. Текст не редагуйте. Якщо в цитаті треба щось пропустити, позначте це трьома крапками у квадратних дужках [...]. Якщо щось додаєте для зрозумілості, додаток теж беріть у квадратні дужки, щоб було ясно, що він не від первісного автора.
- Посилання з номером сторінки. Після цитати подайте посилання на джерело і точну сторінку. Номер сторінки при прямій цитаті ключовий, бо дає змогу перевірити оригінальне формулювання. Без нього дослівна цитата неповна.
Довшу цитату (як правило, більш ніж три-чотири рядки) заведено виокремлювати в окремий абзац із відступом і меншим шрифтом, іноді без лапок, бо блокове форматування само сигналізує цитату. Точні правила блокової цитати й формат самого посилання залежать від стандарту оформлення, який приписує ваша кафедра. В Україні найпоширеніший стандарт ДСТУ 8302:2015. Як за ним скласти посилання і бібліографічний опис, ми докладно розписали в статті як цитувати за ДСТУ 8302:2015.
Як правильно парафразувати
Правильний парафраз - це не заміна кількох слів синонімами. Це справжній переказ думки власною будовою речення, у якому ви зберігаєте зміст і додаєте посилання на джерело. Дійте так:
- Зрозумійте думку. Прочитайте уривок, закрийте джерело і спробуйте переказати його своїми словами, наче пояснюєте однокурсникові. Якщо не можете без зазирання в текст, ви ще недостатньо його зрозуміли.
- Напишіть по-своєму. Змініть не лише слова, а й конструкцію речення та порядок інформації. Мета - це власне речення, а не замаскований оригінал.
- Перевірте зміст. Порівняйте свою версію з оригіналом і переконайтеся, що ви не спотворили зміст, не посилили й не послабили твердження автора.
- Додайте посилання. За парафразом іде посилання на джерело так само, як за прямою цитатою. Це той крок, який найчастіше забувають, і саме він вирішує, чи це сумлінний парафраз, чи плагіат.
Типовий приклад того, як парафразувати не варто: первісне речення «дослідження виявило значний вплив сну на пам'ять» і «несправжній парафраз» на кшталт «студія довела вагому дію сну на запам'ятовування». Це не парафраз, а заміна синонімів при збереженій будові речення. Системи перевірки оригінальності й досвідчений рецензент таку правку розпізнають. Справжній парафраз переформулював би всю думку, наприклад: «На думку автора, якість сну має вимірний вплив на те, як ми здатні втримувати нову інформацію (джерело).»
Чому парафраз без посилання теж плагіат
Плагіат - це не лише списане речення в лапках без джерела. Плагіат - це привласнення чужої думки, формулювання чи результату без визнання авторства, і це чинне навіть тоді, коли ви переказали думку власними словами.
Саме тут роблять найбільше ненавмисних помилок. Студент каже собі, що коли написав текст по-своєму, то це вже його. Але автором думки й далі лишається первісний автор. Якщо ви вживаєте її без посилання, то привласнюєте чужий інтелектуальний внесок, а це визначення плагіату незалежно від того, скільки слів ви змінили.
Ця проблема має два типові вияви:
- Парафраз без посилання. Думка правильно переказана, але бракує джерела. Зовні виглядає як ваш оригінальний текст, хоча ним не є.
- Мозаїчний плагіат. З кількох джерел склеюється текст і переставляється порядок слів, знову ж без посилань. Оком це виявити ще важче, але від того плагіатом воно бути не перестає.
Важливо також розрізняти, що потребує посилання, а що ні. Посилання потребує кожна запозичена думка, висновок, дані чи формулювання, причому це правило однаково стосується і парафразу, і прямої цитати. Натомість загальновідомі факти (наприклад, що Україна проголосила незалежність у 1991 році) та ваші власні висновки й судження посилання не потребують. Межа між загальновідомим і запозиченим часом буває нечіткою, і тоді безпечніше посилання таки вказати. Як саме показник збігу пов'язаний із плагіатом і як відбувається перевірка оригінальності, ми розбираємо в статті про перевірку на плагіат і оригінальність.
Як працюють посилання в тексті
Посилання просто в тексті (внутрішньотекстове посилання) поєднує конкретне місце у вашій роботі з повним бібліографічним описом у списку використаних джерел. Без цього поєднання читач не знав би, яке джерело належить до якого твердження.
Два найпоширеніші способи в українських закладах:
- Гарвардська система (прізвище і рік). Посилання має вигляд прізвища автора і року, за потреби сторінки, просто в тексті, наприклад (Коваленко, 2020, с. 45). У списку джерел запис упорядкований за прізвищем.
- Числова система (посилання в квадратних дужках). Кожне джерело отримує номер, який у тексті подають у квадратних дужках, наприклад [12, с. 45]. Список джерел пронумерований у порядку, в якому джерела з'явилися.
При прямій цитаті ви завжди вказуєте в посиланні і номер сторінки. При парафразі сторінку подають залежно від типу джерела і звичаїв стандарту. Важливо в межах усієї роботи послідовно вживати одну систему і щоб кожне внутрішньотекстове посилання мало свій відповідник у списку джерел і навпаки. Конкретні формати запису знайдете у вашому посібнику з ДСТУ 8302:2015.
Найчастіші помилки при цитуванні та парафразуванні
Парафраз без посилання. Найпоширеніша й найнебезпечніша помилка. Текст переказаний власними словами, але бракує джерела, тож зовні він справляє враження плагіату навіть тоді, коли намір був сумлінний.
Заміна синонімів замість парафразу. Збережена будова речення з заміненими словами не є парафразом. Справжній парафраз змінює й будову речення, а не лише словник.
Дослівна цитата без лапок. Речення запозичене слово в слово, до нього навіть є посилання, але бракує лапок. Читач так не знає, що це дослівне формулювання, і формально це неправильно позначена цитата.
Відсутній номер сторінки при прямій цитаті. Дослівна цитата без сторінки неповна, бо не можна перевірити оригінальне формулювання.
Спотворення змісту при парафразі. Під час переказу змінюється сила твердження, наприклад із «може бути пов'язане» стає «спричиняє». Парафраз має зберегти первісний зміст, зокрема міру певності.
Внутрішньотекстове посилання без запису в списку джерел. Посилання в тексті вказує на джерело, якого бракує у списку, або навпаки. Кожне посилання має мати свій парний запис.
Змішування кількох систем цитування. В одній роботі чергуються гарвардські й числові посилання. Виберіть одну систему і тримайтеся її в усьому тексті.
Інші типи недоліків, що стосуються не лише цитування, а роботи як цілого, ми зібрали в огляді найпоширеніших помилок у дипломній роботі.
Короткий контрольний список перед здаванням
Перед здаванням перегляньте цитати й парафрази за цими пунктами:
- Чи має кожна дослівна цитата лапки й номер сторінки?
- Чи має кожен парафраз посилання на джерело?
- Чи справді парафрази переказані власною будовою речення, а не лише переставленими синонімами?
- Чи зберігають парафрази первісний зміст і міру певності твердження?
- Чи має кожне внутрішньотекстове посилання свій запис у списку джерел?
- Чи вжили ви одну систему цитування послідовно в усій роботі?
Якщо в якомусь пункті ви не впевнені, поверніться до нього, перш ніж здавати роботу на перевірку оригінальності. Виправити цитату до здавання - це рутина, а розбиратися з підозрою в плагіаті після здавання значно неприємніше.
Якщо вам потрібна фахова допомога з цитуванням, парафразуванням чи всією роботою, наші автори порадять, як правильно запозичувати джерела й уникнути плагіату. Перегляньте наші послуги або одразу залиште необов'язкове замовлення, і ми озвемося з конкретним рішенням.
Часті запитання
Чи маю я вказувати джерело і при парафразі?
Так, завжди. Парафраз хоч і написаний вашими словами, але думка все одно належить первісному авторові. Без посилання ви привласнюєте чужий інтелектуальний внесок, а це плагіат так само, як списане речення без лапок.
Чи досить при парафразі замінити слова синонімами?
Ні. Заміна синонімів при збереженій будові речення не є парафразом, і перевірка оригінальності, і досвідчений рецензент її розпізнають. Справжній парафраз змінює й конструкцію речення та порядок інформації, а не лише окремі слова.
Коли я маю вказати номер сторінки?
При прямій цитаті вказуйте номер сторінки завжди, щоб можна було перевірити оригінальне формулювання. При парафразі сторінку подають залежно від типу джерела і правил стандарту, який приписує ваша кафедра.
Що краще, цитувати дослівно чи парафразувати?
У більшій частині роботи має переважати парафраз, бо він показує, що ви зрозуміли текст. Пряму цитату лишіть для визначень, правових текстів і висловів, де важливе точне формулювання або які ви самі аналізуєте.
Що я можу не позначати посиланням?
Посилання не потребують загальновідомі факти та ваші власні висновки чи судження. Усе інше, тобто запозичені думки, дані й формулювання, посилання вимагає. Якщо ви не впевнені, чи факт загальновідомий, безпечніше посилання вказати.
Який стандарт цитування мені вживати?
Керуйтеся тим, що приписує ваша кафедра. В Україні найпоширеніший ДСТУ 8302:2015, деякі галузі використовують APA або Chicago. Важливо вибрати один стандарт і послідовно тримати його в усій роботі.